Розступіться, стіни! Є вже гітара в мене.
Кінець моїй свободі дала фортуна!
Переріжте мені горло, відкрийте вени,
Тільки збережіть – ці сріблясті струни!

Я зариюсь у багно, згину одночасно.
Хто тепер захистить моє життя юне?
В душу вдерлися мою, рвуть її на частки,
Тільки збережіть – ці сріблясті струни!

Та гітару вкрали – і прощавай, свобода!
Я впирався й кричав: «Сволота і гунни!
Ви втопчіть мене у грязь і киньте у воду,
Тільки збережіть – ці сріблясті струни!»

Що це значить, браття? Потрапити в неволю?
Хто захистить від злодюг мрії мої юні?
Загубили мою душу і вбили волю,
Порвали на додачу – сріблястії струни.
Микола Попов2009