|
Хто вірить в Магомета, хто – в Мойсея, хто – в Ісуса, а хтось – не має віри, і не бачить в тім біди... Привабливу релігію надибали індуси: що ми, простягши ноги, не вмираєм назавжди. Про небо мріяв ти щодня – ширятимеш з пташнею; та коли жив ти як свиня – залишишся свинею! Якщо весь час витримуєш уколи та нападки – що ж, їжаком відродишся, з голками на хребті; а як лисицю хоч одну прогнав з чиєїсь хатки – хоробрим станеш півнем ти у новому житті. Живи собі нормальненько, співай, як важна птиця, – мабуть, колись в начальника душа твоя вселиться. З мужицтва в люди вилізеш на заздрість всім нахабам, й насамперед – сусіду, що завжди тебе корив... Але якщо тупий як пень – ти станеш баобабом, і будеш баобабом тим аж тисячу років. У черепах та інших змій життя повільно плине, – вже краще хрест тягнути свій порядної людини. Так хто є хто, і хто був ким? – ми вже не перевірим. Звихнулися генетики від генів-хромосом. Можливо, цей облізлий кіт раніше був жуїром, а той приємний чоловік – колись був славним псом. І я верчуся дзиґою, нехаю всі спокуси, – утішливу релігію придумали індуси!
|