На всі питання відповім сповна,
Цікавим всім на задоволення.
– Дружина є. Француженка вона,
Але російського походження.

– Ні! Коханок зараз я не маю.
Чи будуть? Поки що без потреби.
Не п’ю два роки, відпочиваю.
Чи зап’ю? Це знає одне небо.

Та, ні! Живу не біля «Сокола»,
В Парижі доки лиш мої думки...
Чому все навкруги та навколо!
Питайте, врешті, напрямки!

На всі питання відповім сповна,
Як перед Богом, у сповідальні.
В блокноти ваші капає слюна
І в ній питання – лише про спальню?

Один – давно рум’янцю не знавав,
Інтерв’юер: «Ви зраджували вашим доннам?» –
Ніби за портьєру заховався,
Чи під ліжко – вже з магнітофоном.

Та, ні! Живу не біля «Сокола»,
В Парижі доки лиш мої думки...
Чому все навкруги та навколо!
Питайте, врешті, напрямки!

Тепер до головного перейду.
Один, стоявши скромно у кутку,
Запитав: «Що мали ви в виду
У якійсь там пісні і в рядку?»

– Скажу. В мені Езоп не воскресав.
Я в кишенях дуль не тримаю, знайте!
Що очі бачили, про те й писав.
Кишені виверну – переконайтесь!

Та, ні! Живу не біля «Сокола»,
В Парижі доки лиш мої думки...
Чому все навкруги та навколо!
Питайте, врешті, напрямки!
Микола Попов2009