|
Ось і розійшлись стежки-доріжки враз: Одна – на північ, друга – на захід, – Сумно мені, коли відходить друг Раптово, раптово. Відійшов – невелика втрата Багатьом людям. Я вірю, не знаю як інші там, В друзів вірю. І настали часи тих невдач, Сліди і душі заносить віхола, Все погано, хоч плач не плач, Нема друга, нема. Відійшов – невелика втрата Багатьом людям. Я вірю, не знаю як інші там, В друзів вірю. А коли вернеться друг назад Й скаже: Сварка була помилкою, Кинемо на минуле погляд, На жаль, з посмішкою. Відійшов – невелика втрата Багатьом людям. Я вірю, не знаю як інші там, В друзів вірю.
|