|
Не чіпляйтесь, навіть як захочеться, до грудей та інших бабських штук. Пригадайте: плив колись на Хортицю славний наш отаман батько Кук. По дорозі скочив він в Австралію. Ну, а там – безбожнії та злі – з’їли його, сівши під азалію, чи жиди, чи кляті москалі. Надершись браги та поївши наше сало, вони відчули, що їм замало. А Кук – він був собі дебелий козарлюка. Вони на закусь і з’їли Кука. Чи, може, той їх ватажок Велика Бука патякав надто вже, що все смачне у Кука! Крутився збоку, підбивав їх (москалюка!): «Ану, ребята, хватайте Кука! Немного водки, свежей зелени и лука – и будет всё у вас такое, как у Кука!» А потім кинув, комуняка, камінюку, під ребра – списа! І амба Куку. А, може, звідавши, що той причалив зрання, аби визвольні там очолити змагання, що мужнє серце патріота в грудях стука, ті вурдалаки загризли Кука. Якщо ж до влади прийдуть націоналісти, нас москалі відтак не зможуть більше їсти! Най шляк їх трафить і жорстокая розпука! Бо ми з’їмо їх за батьку Кука!
|