|
Я волав: «Чи ви не очманіли? Впав додолу шаховий престиж!» В управлінні спортом зрозуміли: «Ну, прекрасно – ти і захистиш! Та врахуй, що Фішер – він яскравий, Спить, буває, з дошкою, а вдень Грає дуже чисто, як “в ударі”...» Я не згоден, що йому не пара, В мене у запасі – хід конем. О, моя мускулатура, Потиск сильної руки. Гарно вирізьблені тури, Дерев’яні пішаки. Футболіст мені порадив: «Не хвилюйся, – До гравців таких ніхто не звик. Ти за центр не бійся, не турбуйся, А пасуй по краю – і гаплик!..» Я на стадіон – на стометрівку, І у баню – так вагу зігнав, Що в хокей зіграв чи не на рівних... Не чекає він цього, наївний – А то враз без мата би програв! О, мої міцні долоні, Сильні мускули спини. О, мої арабські коні Та із Африки слони. Не скажу, що все вдавалось гладко, Анонімки ще були, дзвінки. Знайте, в мене з нервами – порядок, Тільки засвербіли кулаки. Ледь не налякали вчора зранку: «Фішер лівою ногою залюбки Шахову машину Капабланки Рознесе, як іграшковим танком...» То дурня! у мене – їжаки! Буде тихо все і глухо, А на всякий там цейтнот Пригодиться сила духу І красивий аперкот. «Не спіши і, головне, не горбся, – Так боксер порадив, тренер мій, – В ближній бій не лізь, працюй у корпус. Пам’ятай, коронний твій – прямий». Тут корона шахова на карті, Від поразки він не утече. Ми зіграли з Талем десять партій В преферанс, в очко і на більярді. Таль сказав: «Такий не підведе». О, рельєф мускулатури! Дельтовидні – глянь, міцні. Що мені легкі фігури, Ці слони і коні ці. І в буфеті тихо, під секретом, Кухар заспокоїв: «Та забий, Ти з таким чудовим апетитом Проковтнеш усіх його коней! Як попереду дорога дальня, То харчів побільше у рюкзак І на двох готуй пиріг пасхальний: Шифер цей – хоча і геніальний, – Та поїсти, певно, теж мастак!» Нас так просто не здолати – Честь корони над усе. Пішаком я ляжу спати, А прокинуся – ферзем. Із собою набери шампурів, Харчування – головне, старий. Та не їж оці важкі фігури, Бо для шлунку ті фігури – бздури. А слони згодяться на шашлик».
|