|
Я кричав: «Ви що там, очманіли? Загубили шаховий престиж!» Тут гуртом на мене налетіли: «Дуже добре – ти і захистиш! Тільки знай, що Фішер мізкуватий. Спить на шахівниці – що то є! Вміє без упущень, чисто, грати...» Хай би що, мене за так не взяти. Хід конем в запасі – ось моє. Ох, ви мускули зі сталі, Пальці навчені для гри! Гонорові дерев’яні Дві фарбовані тури! Друг мій, футболіст, повчав: «Тримайся! Гарантую, тут йому – облом. За тили і центр не переймайся. Атакуй по краю – напролом!...» Я наліг на біг, на стометрівки, В бані употів і добре сплю, Ковзани узув, а ще кросівки... Після отакої перевірки – Я його без мата удавлю. Ох, натруджені долоні, М’яз широкої спини! Гей ви, коні, мої коні! Ох, треновані слони! «Не спіши, а головне, не горбся – Так боксер пояснював мені – Ближче не підходь, лупи у корпус. Пам’ятай, що козир твій – прямі». Ось корона шахова – на карті. Хай лише до неї підійде! Ми зіграли з Талем десять партій – В преферанс, в очко і на більярді. Таль сказав: «Такий не підведе!» Ох, рельєф мускулатури! Дельтовидні – кавуни! Що мені його легкі фігури, Ті конячки і слони! І в буфеті, для чужих закритім, Кухар заспокоїв: «Все окей! Із таким чудовим апетитом Ти ковтнеш усіх його коней! І сідай, бо путь чекає дальній, Їжею наповни ось рюкзак. Це тобі на двох пиріг пасхальний: Хай цей Шіфер, кажуть, геніальний – Та поїсти, певно, не дурак!» Ох, затяті ми орішки! Ми корону привезем! Пішаком туди я пішки, А назад уже ферзем!
|