|
При житті був високим, струнким, Не лякався ні слова, ні кулі І в канони не вирів душею, – Та відтоді, як став – неживим: Ізкульгавили, також зігнули, В постамент загвинтили п’ятою. Вже не скину гранітного м’яса І не витягну із постамента Ахіллесову цюю п’яту; Бо ребра сталевим каркасом Замуровані міцно цементом, – Йдуть судоми одні по хребту. Нахвалявся саженню косою – Зміряй метром! Та не знав, що буде зі мною Після смерті, – Там у рамки кладуть неодмінно – і забили, А косу мою сажінь, нерівну – Розпрямили. Отже, з мене, як взяв і помер, Швидко маску посмертну зняли? Передбачливі члени сім’ї, – Хто із них, я не знаю тепер, – Лише з гіпсу чомусь зіскребли Скули відомі азійські мої. Отаке мені ще не снилось. Я вважав, що загроза мине Опинитись мертвішим із мертвих, – Та поверхня на гіпсі лиснилась, І нудьга полонила мене Своїм вічним холодом впертим. При житті я не клав хижакам В пащу пальці, Що ж доводилось всім слабакам? – Відступали. А як знята посмертна маска – Тут, у ванній, – Обирає трупар, усім ясно, Мірку знану. Ну, а потім, як час промайнув – В роковини смертельної згоди, Що тримаю могильний мовчок – Монумент вже поставлять мені І співатиме знов для народу Голос мій із магнітних стрічок. Знову тиша немов розкололась – Із динаміків рвуться звуки, Схожі на гуркіт ракети; Мій від відчаю зірваний голос Сучасна технічна наука Перетворить у голос фальцета. Я – німий, довелося сховатись, – Всі там будем! – Однак я кричав все кастратом В душі людям. Саван впав – звужений здібно, – Де мої метри? – Невже я такий вам потрібен Після смерті?! Кроки командора чути лунко. Мушу я зійти з постаменту – І по плитах піти, як по сцені. Як метнулися люди в провулки, Коли ногу я вирвав з цементу І каміння посипалось з мене. Нахилився – й себе не пізнав: Голий я, ніби виліз із шкіри, Без одної краплини крові, – І коли вже на землю я впав, Із динаміків зраненим звіром Прохрипів, як раніше: «Живий!» І падіння мене не зігнуло, І не зламало. Та стирчать мої гострі скули Із метала. Не зумів я, як бажали злобно – Шито-крито. А всупереч, пішов всенародно Із граніта.
|