|
Ніхто не п’є криничної води, Їдять лише свого городу страви: холера косить зімкнені ряди, але ми знов згуртовуємо лави. Хай в Астрахані нищать кавуни, – баштанництво в нас теж є, й не холерне! Наш селянин не кине борозни, наш хлібороб із борозни не зверне! Вже казна-як зубожіла казна, отруює холера атмосферу. Народна оголошена війна з холерою, холері, на холеру! На вахту трудову стає народ – у полі, у лікарні, на заводі. Холері – ні! Ніяких з нею згод! Від хворих – руки геть! І все, і годі. Учора ворожив на кралю треф, – я загадав, що ніби це холера, – і зрозумів: холера – просто блеф, примара, маячня, міраж, химера. Хоч палички її кишать кишма, не буду удавати панікера, – утямив я: холера – не чума, у кожного завжди своя холера. Холері, певен, виставлять заслін, – в аптеках досить ліків-неліквідів. ...Холера підійма холестерин в холериків – нервових індивідів.
|