|
В метушню наших міст і в потоки машин Повертаємось ми – це потрібним здається! – І спускаємось ми з нами взятих вершин, Залишаючи там своє серце. Тож залиште усі точки зору – Достеменно для себе я взнав: Краще гір можуть бути лиш гори, На яких ти іще не бував. Кому в лиху кортить залишатись самим, Чи піти так, аби й спогади не вертались? Та спускаємось ми з нами взятих вершин, – Що робити – і боги на землю спускались. Тож залиште усі точки зору – Достеменно для себе я взнав: Краще гір можуть бути лиш гори, На яких ти іще не бував Стільки слів і надій, що їм губиться лік, Гори будять у нас – кличуть тут залишатись! – Та спускаємось ми – хто на рік, хто навік, – Тому що ми завжди маємо повертатись. Тож залиште усі точки зору – Достеменно для себе я взнав: Краще гір можуть бути лиш гори, На яких ще ніхто не бував.
|