|
Якщо сталось в житті, що друг І не ворог тобі, і не друг, Якщо зразу не розбереш, З ким ти справу ведеш, – Хлопця в гори веди, тягни! Не лишай самого його. Хай у зв’язці з тобою одній Скаже, хто він такий. Якщо хлоп у горах – зачах, Якщо зразу розкис – і вниз, Крок зробив на льоду – й гаплик, Посковзнувся – і в крик, Тобто, рядом – тобі чужий, Ти його не свари, – гони: Вгору цих не беруть, і тут Пісні їм не складуть. Якщо ж він не скимів, не нив, Хай сердитий він був, та йшов, А коли ти зі скелі сповзав, Він стогнав, та тримав, Якщо йшов, мов увесь стальний, На верхівці стояв хмільний, – Можеш, наче собі самому, Довіряти йому!
|