|
Якщо друг твій – не друг, а – так... Незбагнений якийсь дивак! Хто ж він є, хто ж такий? Колись, Спробуй тут, розберись! Не сповідуй – добра і вини, – Ти у гори його тягни, Там, у зв’язці, на тлі лавин, Зрозумієш, хто він. Якщо хлопець в горах – не ах, Став на кригу і, враз, спинивсь, В зв’язці знітивсь і прагне вниз, А в очах його – жах! Знай, що поруч – не той герой, Ти таких не кляни, жени, Для таких все, як є, лишень – Не складають пісень!.. Якщо ж він не зітхав, а – дбав, На наступний щабель здіймавсь, А коли ти зі скель зірвавсь, Хоч стогнав, а тримав! І, вершину коли здолав, Від краси захмілілий стояв... – Мов собі, ти у будь-чому Можеш вірить йому!..
|