|
Ти в журбі, як дійшло тобі, Що дружок твій – і так, і сяк, Чи він добрий, а чи лихий – Ти дізнайся, який. Хлопця в гори тягни, – рискни, З самоти підійми, візьми: Буде поруч іти-брести, і який – взнаєш ти. Як у горах хлопчак – не так, Як відразу розкис – і вниз, Лиш почавсь льодовик – поник, Оступився – і в крик, Значить, він не такий, – чужий, Ти його не клени, – жени, Не беруть вверх таких слабких, Не співають про них. А як він там від злив не нив, Хай похмурий, та знов – ішов, А коли ти зі скель упав, Він стогнав, та тримав; Як ішов, мов на бій, друг твій, На вершині стояв стрімній, То йому у журбі, в боротьбі Довіряй, як собі.
|