|
Якщо трапилось так тобі – Стрінув декого десь в юрбі, І відразу не розкусив, Свій він, чи сучий син – Хлопця в гори тягни, ризикни, Кирпичину в рюкзак запхни. Якщо пертиме, як бугай – Ось його й обирай. Якщо в горах воно – не «о!», Як відразу розкис – й униз, Став ногою на лід – і зблід, Наче той інвалід, – Ти на думці тримай, ти знай: То не хлопець, а так, – кизяк. Вверх його не беріть, женіть, Нехай вдома сидить! Якщо ж він не стогнав, не чхав І на п’яти не наступав, А коли ти зі скелі впав – Він тебе «зарубав»; Якщо скелю зубами гриз, На вершині напився вдризг – Ти вагання свої кидай, Хлопця в кодло приймай!
|