|
Якщо друг опинився вдруг і не те, і не се, оце, Якщо зразу не видко воно, Чи воно, чи гівно, – Хлопця в гори тягни, ризикуй, Не кидай одного його, Трясця в связці з тобой одной – Там поймьош, хто такой. Якщо хлопець в горах опух, Став тяжким, наче Вінні-пух, – «Сонцедаром» дмухни на нього: як впаде – ого-го! Так навіщо його вести, На горбі догори нести? Ти додому його жени, до своєї жони! Якщо ж він не скавчав, мовчав, Щось пропало – пішов, знайшов, З матюгами й хрипким «гура» Вперто ліз на-гора, А коли «Сонцедаром» ти Залився, наче три чорти, Він до дому тебе тягнув, – Ти ж на нього ригнув!
|