|
Якщо раптом дізнавсь, що друг І не ворог, не друг, а так, І одразу не розбереш, Погань він чи святий, – Хлопця в гори з собою тягни, Не кидай одного його, Хай у зв’язці з тобою одній – Там пізнаєш – який. Якщо хлопець в горах – не ах, Якщо зразу розкис – і вниз, Крок – на льодовик і скис, Оступився – і в крик, – Отже, поруч – тобі чужий, Ти його не свари – жени, – В гори цих не беруть паскуд Й серцем не поважають. Якщо ж він не скавчав, не нив, Був похмурий і злий, та йшов, А коли ти зі скелі упав, Він стогнав – та тримав, – Якщо йшов разом він як в бій, На вершині стояв, хмільний, – Значить, як на себе самого Покладись на нього.
|