|
Хочу вам загадки дати зразок, де причаїлося й рішення вдале: чи залишається щось від казок, – тих, що уже до кінця розказали? Де, хоча б, той нерозмінний п’ятак? Щука говоряча – де зараз плава? А?.. Е, дітки, ось так, в цьому уся і справа. Вони не випаровуються та не розчиняються, розказані у казці чи натраплені вві сні, – у чарівну Країну Див вони переселяються, й зустрінем їх, звичайно, в цій казковій стороні! В дивній країні – незлічено див, треба тут бути весь час насторожі; з ляку мурашка натільний зомлів, лиш уявивши, що́ статися може! Раптом ввіпреться твій шлях у стрімчак, – звернеш? Чи вгору полізеш ти жваво? А?.. Е, дітки, ось так, в цьому уся і справа. Добро та зло в Країні Див – як всюди зустрічається, та тільки тут вони живуть на різних берегах. Тут по шляхах нечувані історії тиняються, та бігають фантазії на нетвердих ногах. ...Ну, і останнє: в казкових краях треба, щоб завше мене впізнавали, тож у казковій країні я – птах, «Птахом Додо» мене здавна прозвали. Навіть Аліса не відає, як влізу у птаха, усім на забаву... А?.. Е, дітки, ось так, в цьому уся і справа. І не такі дивовиська в Країні Див трапляються: туди не треба паспорта, не їдеш, не летиш, без жодної перепустки усякий допускається, в ній легко опинитися, – схотіти треба лиш! * * *О́т і скінчилася казка в свій строк... Ми недарма на початку питали: чи залишається щось від казок, – тих, що уже до кінця розказали? Звісно, не встигла б Аліса ніяк вбачити все, що у казці цікаве... А?.. Е, дітки, ось так, в цьому уся і справа. Тому, якщо ізнову хтось дістатись приміряється у чарівну Країну Див (хоча б, в своєму сні), він навіть те, що мріється, що тільки уявляється, натрапить неодмінно у казковій стороні.
|