|
Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь! Не випірну більше, якщо знов пірну! Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь, та сили залишать – й піду я до дну! І хто розбереться, де скоїлась хиба: чи рибна я миша, чи мишна я риба?.. Я тихо сиділа в затишній норі, куняла, та гризла собі сухарі. І враз – вода навдо́кола, мов кіт зі зла наплакав... Я наче курка змокла, я змерзла, як собака! Рятуйте!.. А те, що шкідник я – це брехні, до власних сухариків я повернусь... Тут плавають дівчинки в одязі верхнім, які недолюблюють мишок чомусь. Мій страх іще більше з голодної кишки, а тут у розмовах – тер’єри та кішки! І чула колись: підпливе, ніби, кит – і раптом з’ясується: боже, це кіт!.. Зубами я зацокала, від жаху шлунок квака. Я тут як курка змокла і змерзла, як собака...
|