|
В тридев’ятім царстві-граді, Три на дев’ять – двадцять сім, Все трималося на зраді Без проблем передусім. Не хотів там король воювать, Потихеньку почав випивать. Наплював він на дружину, У дівках лишив дитину, А наступник пішов грабувать. В тридесятім королівстві Три на десять – тридцять, так? – В добрім, приязнім сусідстві Жив один король-мастак. Тишина, мир і спокій був там, Хоч король був нечуваний хам. Він прогнав міністрів з крісел, Опозицію повісив, Нудьгував від нічев’я вже сам. В тридванадцятому царстві, Тобто, в царстві тридцять шість, Цар тримався на лікарстві – Мав запалення якісь. Був він мілітарист і вандал, Двох сусідів дарма ображав. Слав їм кожної суботи Найобразливіші ноти, Йшов на інтернародний скандал. В тридцять шостім цар сказився, Бо забракло, бач, землі, На сусідську спокусився, – Збісилися королі. Покорити його! Тільки глядь – Та ж нема чим у них воювать. Полководці показились, Всі в криницях потопились, І васали повстати грозять.
|