|
Кораблі відпочинуть – і ляжуть на курс, – Та й вони повертаються всі крізь негоди... Не мине і півроку – я знову явлюсь, – Аби взяти й піти вряди-годи. Повертаються всі – окрім ліпших друзяк, Крім коханих жінок, що тобі найвірніші. Не повернуться ті – без яких ну ніяк, – Я не вірю судьбі, а собі – іще більше. А так хочу повірити: все це не так, Що палить кораблі вийде з моди до строку. Я, авжеж, повернусь – весь у друзях, ділах, Заспіваю, авжеж, – не мине і півроку.
|