|
Кораблі після рейду лягають на курс, Та вертають крізь бурі у гавані й доки... Не мине і півроку – і я повернусь, – Щоби знову піти на півроку. Повертаються всі, окрім друзів старих, Крім коханих жінок, нелукавих і щирих, Окрім тих, що у серці живуть без пори, – Я не вірю у рок, і собі вже не вірю. Та повірити прагну: бракує тут правд, Кораблі спопеливши, не спалиш неспокій, Певна річ, повернусь, – повен друзів і справ, – Рине повінь пісень – не мине і півроку.
|