|
Кораблі постоять і лягають на курс, Та вони повертаються в задані строки. Не мине і півроку – я знову з’явлюсь, Щоби вкотре піти на півроку. Повертаються всі, крім коханих жінок, І окрім найдорожчих і відданих друзів – Хто потрібний мені, як повітря ковток, Ті, на кого в житті покладатися мусив. Але жевріє думка: настане той день, Що палить кораблі – здасться зайва морока... Я іще повернуся на крилах пісень. Я іще повернусь – не мине і півроку.
|