|
Пароплави, всякчас, обираючи курс, Прокладають свій шлях крізь негоду жорстоку... Ще й півроку не пройде і я – повернусь, Щоб ізнову піти – на півроку. Повертаються всі, крім найкращих, отих, Що лихої години стають у пригоді. Повертаються всі, крім жінок дорогах, За богів – не ручусь, а за себе – вже й годі. Та, я вірю за те, що губити флоти Вийде з моди... Хоч я – не заступник Пророку, Я, напевне, іще повернусь з німоти И заспіваю пісень, ще не пройде й півроку.
|