|
Кораблі постоять – і лягають на курс, Та вони повернуться, але не до строку. Не мине і півроку, я теж повернусь, Аби знову піти, Аби знову піти на півроку. Повертаються всі, крім твоїх корешів, Окрім любих, коханих і вірних тобі. Повертаються всі, окрім тих, хто в душі. Я не вірю у долю, а ще менше – собі. Але вірити хочу, що все це не так, Що свої кораблі ми поріжем до строку. Я, звичайно, вернуся до друзів, – відтак Я співатиму ще – не мине і півроку.
|