|
Не космос, – аж до пекла глибина, Та в шахті – не до пафосних процесій. Робота ж наша тут позаземна, Та найземніша із усіх професій. Ну хто із нас – ну чим не чародій, Вугілля на-гора даєм по плану. Ми палива позбавимо чортів, Не вистачить пекельному казану. Зрубано, підірвано, розколото, Згідно плану чорноє золото. Ми мокрі та чумазі, як чорти, В забоях – як дияволи завзяті. Гризем ми чрево матінки землі, Щоб світло й тепло було в кожній хаті. Літають вагонетки по штреках Шалено, як у фільмах про погоні. Так видають вугілля на-гора Натружені, мозолясті долоні. Зрубано, підірвано, розколото, Згідно плану чорноє золото. За шрами тереконів у полях, За чорий пил, що вкрив тендітні квіти – Ти вибачай нас, матінко земля, Природу берегти навчаться діти. У темряві не бійся заблукать, І захлебнутись пилом, – не один ти! Каміння сонячне видобувать – За обрієм йдемо ми в лабіринти. Зрубано, підірвано, розколото, Згідно плану чорноэ золото.
|