|
У порівнянні їх факір – ну просто карлик, Я їх тримаю за мізерних фраєрів, – Візьміть мені один квиток до Монте-Карло – Я потривожу їхніх шулерів! Не зваблять мене їхні всі кобєти, Лише дай глянуть, тій рулетці – швах, – Їх банкомати мені вилижуть підметки, А я на поїзд – і в зворотній шлях. Мені, що чорне, що червоне – пре реально, Об Монте-Карло обіб’ю я постоли, – Залишаться у них в будинках гральних Одні зелені для забав столи. Я масу вражень привезу від них хороших: Поп’ю коктейлі та послухаю джаз-банд, – Я привезу з собою купу їхніх грошей – І всю валюту поздаю в радянський банк. Про все про це вам розказав не для забави – Я не жартую: наробив вже на «вишак», – Але ж бо користь нашій молодій державі Напевно принесу я цим хоч так!
|