|
Переворот в мізках із краю в край, У просторі все в тріщинах і зсовах: Чорти у пеклі будували рай, Як приклад, як суспільство пречудове. Відомий чорт із прізвищем Чорток, Агент із раю, враз позаурочно Відстукав в Центр: «У пеклі чорт зна що!» Що саме, той Чорток не знає точно. Туди тривожний вставив геть рядок для шефа шпигунів всіх – для Амура: «Диявол стежить, чортів ватажок, І ненадійна дуже агентура». Тим часом в пеклі навіть Вельзевул Закликав до перебудов запекло, Вліз на трибуну, плакав і загнув: «Рай, тільки рай – то є спасіння пекла!» Співали бісючата там псалми: «Едему в пеклі бути! Яка мова... Берем зустрічний план сьогодні ми, П’ять грішників на ніс й кінець розмовам!» «Ну що ж, вперед! Все перетворим в брухт, – Скінчив Диявол. – З Богом! Полетіли!..» І затремтіли грішники всі тут, Та й ангели в раю затріпотіли. І натовп ангелів жалітись став Йому Тому, який і бачить все, і знає. А Він сказав: «Плював я на пітьму!», Й додав, що багатьох він розстріляє, Диявол – провокатор і кретин, Його припадки й крики – то не личить, Що ангели – ублюдки, як один, .. І, що Черток вербований вже тричі! «Не рай кругом, фірмовий геть бедлам! Спущуся на землю, – там хоч поважають. Піду в народ від вас, нехай знов там Мене вже вдруге люди розпинають!..» І опустився. Хто він? Де живе?.. Та бачать прихожани цей відбиток: На паперті близ церкви жебрак п’є; «Я Бог! – кричить. – Подайте на прожиток!» Кінець сумний. Хоч смійся, хоч ридай! Що перед цим, про «Трою золотую?» Давно в раю вже пекло, а не рай. ...Та для чортів у пеклі рай існує!
|