|
Це пишуть вам колгоспники звичайні з колгоспу «Заповіти Іллічів». Ми збори провели учора в чайній, й нас гнів на вашу зраду згарячив! Адже отим, що РЕВ звели намарне, ви сумнів занесли до наших душ: чи є ще пролетарська солідарність, а чи купив ту «Солідарність» Буш? Не дві тепер Німеччини в ООНі, і ви про НДР – ані мур-мур. А бачили ж, що реваншисти в Бонні, а зводили ж колись Берлінський мур! Ми знаємо: ляхам завжди замало; мільярди порозтринькали, – це ж факт! а ми ж вам посилали наше сало, аби лиш був міцним Варшавський пакт! Чехословаки – геть сказились чисто: між себе риску вставили вони. А ми от – і́нтер-на́ціо-налі́сти були у смуті Празької весни! Країни Рад імперську поторочу кленуть в Софії, рвуться, як зі швор... Так, може, самостійності захоче ще й наш Софійський (в Києві) собор?! І ви отам, в своєму Будапешті, товарів наших припиніть бойкот, – відповісти ще є нам чим, нарешті, на будь-який Угорський заколот! А як свербить – без діла не нудьгуйте, у вас ще досить справ, – не до нудьги: он, єдність Югославії рятуйте, чи Чаушеску сплачуйте борги... І не чіпайте наших гарнізонів, – де треба, там і будуть досхочу! Парторгу так сказали у районі; ми схвалюємо все, що він дочув.
|