Мій сусід обнишпорив Союз, Щось шукає, а ось що, – не видно. Я в чуже не сунусь, – в тім клянусь, Тільки розібратись необхідно. Бо на вікнах в нього плюш та шовк, Його баба шастає в халаті. Я б уран в Москві давно знайшов При такій підвищеній зарплаті! Ви повірте, то все – каламуть, Він спецом не риє там, де ближче. Чом пітніти? Грошики то йдуть – Ох, які ж великі ті грошищі! А на кухні вчора їхній син Бахнув головою в нашу браму – Й розтрощив навмисно мій графин! В три рази я збитки збільшив мамі. Йому, значить, – рупь, мені – п’ятак?! Хай він відшкодує мої збитки! Я ж бо не із заздрості – я так, Задля справедливості, – бо гидко. ... Їм мене, повірте, не забуть – Жваво він квартиру обміняє. У них грошей – кури не клюють, В нас же на 100 грам не вистачає!
|