Мій сусід об’їздив весь Союз.
Що шукає? – певно, мікро!
В чужі я справи не суюсь,
Та мені і боляче, і прикро.

В його вікнах – плюш та шовк,
Баба – шастає в халаті.
У Москві уран я б теж знайшов
При такій небаченій зарплаті.

І мені здається – брешуть люди,
Що у всіх життя прокляте.
І навіщо? Гроші й так ідуть –
Та які ж великі грошенята!

А на кухні вчора його син
Головою впав із пантелику
І розбив, навмисно, мій графин.
Я – рахунок батькові, великий!

Отже, йому – рупь, а мені – п’ятак?
Хай мені заплатить неустійку.
Я йому не заздрю, а я – так,
Ради справедливості – і тільки!

Та, нічого, я скажу: «Салют!» –
Живо він квартиру поміняє.
В них грошей – і кури не клюють,
Нам – на пиво їх не вистачає.
Микола Попов2009