|
Без слідів і заборон, Об асфальт палючи шини, Із міських жахливих зон На село летять машини – Величезні, наче танки, Форди, Лінкольни, Селени, Елегантнії Мустанги, Мерседеси, Ситроєни. Ніби знають – свічок варта гра – Буде кровна це помста великим містам! Тільки свічка нехай не згора, Карбюратор – і що у них єсть іще там... І не видно полотна – Лімузини, лімузини... Завжди разом, як одна – Дуже гарні дві машини – Наче зв’язанії тросом (А де тонко, там і рветься). Акселераторам, підсосам Більше справи не знайдеться. Ніби знають – свічок варта гра, Вирвемось – по рахунку все виплатять нам! І промову сказати пора На клаксоні – і що у них єсть іще там... Величезний тік машин Налітає, наче з неба – Чорно-білий лімузин, Ось вона не бачить тебе! Попереду перехрест – Більше риску, більше віри! Запізнишся! Так і єсть – Уповільнив, чорно-білий! Вони знали – свічок варта гра, А тепер – як сигналить рекламним щитам?! А мабуть, із плечей їм гора, Чи з капоту – і що у них єсть іще там... Ні, роз’їзд – така біда: Вже далеко дуже десь ти?! Стрілки розійдуться – та Нас не зблизять перехрестя! Ось підводиться один – Сьому швидкість щоб набрати, Чорно-білий лімузин На гальмо забув нажати... А з’їжджатися – мрії пусті... Буде кровна це помста великим містам? Покотились колеса, мости, І серця – або що у них єсть іще там...
|