|
– Громадяни, нащо пхаєтесь? Односельці, що ж ви не вітаєтесь? Діду, ти ж розтрусишся дощенту, – сядь собі й куняй до райцентру! Громадяни! Киньте злобу всі, – адже всі – в одному ми автобусі, хто – на ринок, хто – до магазину... Отже, потерпіть цю часину! Адже не чужі немовби ми!.. Що, трясе? Пусте, – це колодовбини... Ні, я бачу, з вами борщ не звариш, – я ніякий вам не товариш! Відтоптали ноги кедами, розірвали плащ велосипедами... Ти хазяйка цього поросяти? – Можу теж його покусати! Дай вмоститися, гей, склочниця, – в мене самогон з бідонів точиться!.. – А, так речовини це горючі?! Пішки йди тепер, невгавучий!
|