|
А вона – чепурна, й має силу майна, ну а я – мов той наймит, живу на квартирі. Дотемна в вільний час я дивлюсь із вікна, як вона метушиться в сусіднім подвір’ї. А вона на ніч слухає спів цвіркуна; й розповів наш дільничний за літр самогону, що вона двох освічених техніків зна, й понад те – із гуртка бандуристів персону. Хоч жара, я відніс йому ще піввідра, і тоді взнав таке, що аж чуба заторгав: в неї брат грає форварда в дублі «Дніпра», а сестра – секретарка райторгу парторга. Я скажу, що я теж під гітару тужу, й про футбол акуратно прочитую пресу; я скажу, що на збори партійні ходжу, й що подав вже заяву до КПРСу... А вона культивує на лутці герань, бо вона заклопотана хатнім затишком. А що тут? – Тут нема на вікні ні хера́, тільки пил, тільки порох та попіл під ліжком. Та дарма, я куплю лотерейний квиток, ну, а там тиражу дочекатись недовго. І хоча не щастить мені просто щокрок, я ураз неодмінно отримаю «Волгу»!
|