|
Сиділи ми й пили одне – «біоміцин» (біле міцне); та враз начальство нас жене в забій учвал: там кращий наш стахановець завалений ляга внівець, – ловив він в лаві ґав, знавець, а тут обвал! Колись ГУТабу офіцер, він був зразком нам дотепер, він був, як юний піонер, – завжди готов! Звідтіль до нас прийшов в Донбас й був першим, як вугілля тряс, – що ж, першим завалитись час йому прийшов. Залізли в штрек, й колишній зек сказав, наказу поперек: «От лихо, цур йому та пек, біда, аврал! Ось розкопаємо – й він знов п’ять норм даватиме – агов! – й розцінки падатимуть, мов отой обвал. Він буде знов у всій красі, ідеології носій... Хай він без всіх, а ми усі – без одного!» ...При Сталіні жив в Талліні, а вмер в Донецьку-Сталіно, лежить він, де копалини, й нам жаль його.
|