|
Ти світла зірка нерозгаданого світу, Куди я лину із земної тісноти, Де ліра жде мене, теплом твоїм зігріта, І мрії ждуть мене, які бентежиш ти. Хмаринка ти моя, якою день мій хмурий, Коли замріяно я згадую тебе, Чи виміряю шлях, що доля нам дарує, Й призначення її твоїй судьбі чуже. Ти тихий сутінок, що груди ним свіжіють, Коли на заході турботливого дня Відпочиває розум, серце вечоріє, Й на мене смертні тіні зволять поглядать.
|