|
Чоловік труси вдягнув, Майку синю підіткнув. Джинси білі, наче сніг, Натягнув, спасибі Біг. Чоловік вдягнув піджак, На піджак – нагрудний знак, На котрому «ВТО». Зверху одягнув пальто. На пальто, як раритет, Одягнув кабріолет. Зверху одягнув гараж (трохи тисне, та якраз...) Ще подвір’я натягнув, Тином-ременем стиснув. Зверху наш мікрорайон, А тоді і регіон. Головою похитнув І планету одягнув. Чорний космос натягнув, Зорі міцно пристебнув, Шлях Чумацький – на плече, Зверху – дещо там іще. Подивився всюди Враз – У сузір’ї Волопас Він згадав – забув про час. Десь годинник мій іде – Тік-так, тік-так – де ти, де? Він знімає, мов кайдани, І моря, і океани, І машину, і пальто – Бо без Часу він – ніщо. Він стоїть в самих трусах Із годинником в руках І з балкону, неборак, Перехожим каже так: «Головне – труси вдягнути Й ПРО ГОДИННИК НЕ ЗАБУТИ!»
|