Скількох ти звинувачувати станеш,
Повторюючи знов старі слова,
Що злодій раптом визирне з сутани
І що в повії святість ще жива.

Та вітер часу віятиме знову,
І про людину врешті принесе
Лише єдину істину в два слова:
Їй боляче – оце і все.
Вікторія Шпак2005