|
Убивали любов, убивали в чотири руки, Били з різних боків – так змагались у вправності й силі. Шепотіла любов: «Ох, та що ж ви за ду́рні такі...» А у відповідь їй вони ... били і били, і били. Убивали любов. І померла вона без тепла. Їй би взяти і хитро прикинутись вбитою зразу. Та любов – є любов. Прикидатись вона не могла. Та й спочатку не шкода її їм було... лиш обра́зи. Поховали любов. Він на по́минках все кулаки Аж до болю стискав. Їй сльози світ білий затьмили. А затим, як не дивно, все так же – в чотири руки Поливали вони у любові квітки на могилі.
|