|
Вони пройдуть – буремні дні сваволі Народних заколотів, бур: Вчорашній раб, натомлений від волі, Попросить ланцюгів й тортур. Збудує знов казарми та остроги, Трон, ним же зламаний навпіл, А сам мовчатиме в барлозі, В полях оратиме, як віл. Стверезившись від крові рік, від чаду, Радіючи сатрапову бичу, Від згаслої пожежі, наче з аду Затеплить прибережену свічу. Моліться і терпіть, усе прийміте ж На плечі хрест, на шию трон. На дні душі гуде підводний Китеж Наш кращий нездійсненний сон!
|