Шляхами Каїна-XIII1З сукупності Надмірностей, бистрот, Машин, пожадності З’явилася держава. Було підданство тверджею, мечем, Було законом, зладою. Держава Постала осереддям Кустарного, розсіяного зла: Тим незміренним панцерним утрунком, Що в ньому людям дано грати роль Лише травних бактерій. Тут усе Ґрунтовано на користі, на зиску, На виживанні пристосованих, На силі. Її мораль – здоровий егоїзм, Мета буття – травний процес, мірило Культури – то виходків чистота І рівночасно випорожнень ємність. 2Щонайдавніша Регалія держави – То виробництво крові. Суддя як виконавець Каїнових функцій Непогрішимий і недоторканний. Убивця без патенту не злочинець, А конкурент: Йому нема пощади. Кустарне ремество неприпустиме, Коли є монопольне господарство. 3З усіх насиль Людини над людьми Убивство – щонайменше, Найтяжче – виховання. Правителі не можуть Убити спадкоємців, але кожен Воліє знапастити їм життя: В дитині змалку зріє узурпатор, Якого треба Вчасно загнуздать. Сенс виховання – То самооборона від дітей. Тож назирці за ранґом людовбивць – Учений Комітет Компрачикосів, Що вправні в виробництві Геть знезаражених Кастратів-громадян. 4Фіск є грабіж, а власність є крадіжка, Крадіжка-бо То є єдина форма Законного надбання. Держава Має монополію На виробництво Фальшивих грошей. Профіль на монеті І герб країни на кредитнім знаку – То є те саме, що відбитки пальців На антропометричному листку: Розписка в злодіянні. Але руки Грабіжників є глибоко доволі, Щоб награбоване утримати. Злодюги, Розбійники й бандити – лиш вони Достойні буть Родоначальниками Правлячих династій, Батьками титулованих домів. 5А в наші дні, коли усім потрібно Прямим, загальним, рівним і таємним Обрать достойного – Єдиний є критерій Для виборів: Мистецтво кандидата Обмовить супротивника І довести Свій власний хист облудника й злочинця. І через те парламентським вождем Є завше найзухваліший, а також І щонайадвокатніший з усіх. Політика – то бруд, Їй завше треба Людей практичних, Що не бридять кров’ю, Мерців переторгом, Скуплянням нечистот... Та виборці ще до сьогодні вірять У змогу із трьох сотень нечестивців Створити для країни Чесний уряд. 6Багато істин, правда є одна: Штампована і визнана є правда. Готована З бруднющої білизни Під невсипущим наглядом держави На всі потреби, Мізки і смаки. Її до кави сервірують завше – На аркушах ранковий свіжодрук, Її ковтають нашвидку в трамваях, І кожен, хто уранці мав укол, На цілий день переконання має І політичний погляд: Сперечатись, Галасувати і голосувать. З державних фабрик, із мануфактур, Як алкоголь, як сифіліс, як опій, Патріотизм, тютюн і сірники, – Із патентованих наркотиків Газета З усіх отрут є найсильніша їдь, Яка дає нечувані прибутки. 7Два класи завше є поза законом В абиякій державі: Кримінальний Та правлячий. Вони за революцій Міняються місцями, В чім, по суті, Відмінності немає, Але кожен, Допавшися до влади, визнає, Що він осердя, стрижень, вісь держави, І зловживає правом грабежу, І розстрілу, й насильства, й пропаганди, Щоб довести кривавий самогон Страт, самосудів, громадянських воєн До перегону рядових судів, Революційний уряд має й мав Активом терору Покрить пасив убивць, Так революція Перетрясає класи Й побільшує державність: Так при кожній Бунтарній спазмі подичілих мас Оті залізні зашморги ґароти Ще дужче тиснуть шийного хряща. Благонадійність, шпіонаж, цензура, Проскрипції, доноси і терор – То є здобутки й геній революцій!
|