Це жагуче розпещене тіло Розтоптала юрба серед гуку І над ним назнущалась, розділа... І на тіло Не сміла Зирнутья... І мене відрубали від тіла, Кинувши жмуття Ще гарячого м’яса на бруку... І паризька братва Понесла мене в вуличній масі... У корчмі потім хтось випивав І покинув мене на шинквасі... Перукар мене чемно підняв, Розчесав мої сплутані льоки, Нарум’янив і напудрував Мої щоки... І тоді, вся побита, поранена Тлумом брудним, Як на баль чепурна, нарум’янена, Я на ратищі тирсом хмільним Захиталась... Неслась вакханалія. А народ у безумстві співав. І, здавалось, на балі в Версалі я... Плинний танець кружляв і гойдав... Гоготіли як полум’я реви. І знялась я тоді над безодньою В замку Тампль до вікна королеви Вістовницею волі народньої.
|