|
До Бога рідні привели Шугая, адже біснуватий: Зі скреготом і в піні він Лежав, корчами обійнятий. «Ізийди, дух глухонімий!» – Сказав Господь. І демон злий Труснув його, і з криком геть Із хлопця вийшла коловерть. Та в учнів версія – фантом, Що біс отой не став покірним, А Він сказав: «Цей рід настирний: Молитвою лише й постом Його ми можемо здолати». То, може біс сидить триклятий В Русі, бо та німа й глуха. Біс, вкрав і розум, і свободу, Жбурляє то в вогонь, то в воду, Жене до лісу, жде гріха. І ось волаємо ми: Прийди... Всевишній не в горнилі знов Постами меч із молитов Кує. І скаже: «Біс, ізийди!»
|