|
Раз, опершись на п’єдестал Якогось там поета, Я вийняв пачку і дістав Чергову сигарету. Я закурив, і думав так, Незв’язно, безпристра́сно: Від сигарет буває рак, Туберкульоз і астма. Гастрит, артрит, інсульт, інфаркт, Ну, і все інше, звісно. Курити нам шкідливо, факт, А кидати – корисно. І ще я думав про того, Що погляд в ніч втикає. Мовчить поет, про смак його Нічого я не знаю. Не знаю, як він був та жив Поки не став коло́сом, Чим честь таку він заслужив, Що, пив? курив? коловся? Ну що ж, достукався і ось Холоне тут бовваном. Не курить, шприц поцупив хтось І склянка десь бажана. А я себе, у міру сил, Гублю, як він раніше... Я сигарету загасив, Щоб закурити іншу.
|