|
Порад мені – хто тільки не давав! В житті багато видалось навчання. Я тільки головою все кивав: – Ясно. Ну, ще б! Авжеж! Так, так, звичайно!.. Піднявши перст, хто тільки не тримав Мене за лацкан! Я поводивсь чемно: – Гаразд! Спасибі! – я не сперечавсь: Мені що варто, адже їм приємно... – Так, так, я згоден! Ой чи! Зрозумів! Мабуть! Авжеж, Ви мали рацію, обоє. Чим більше слухав я тих вчителів, Тим більше бути я хотів самим собою.
|