|
Пий, моя дівчинко, пий моє сонечко, Це препогане вино. Хай жебракуємо, – стерпимо, донечко: Щастя нам ввік не дано. Нас обдурили, брехнею обплутали, Нас заставляли любить. Хитро і тонко, так тонко заплутали, Що ж нам з тобою робить? Випили нас, – як бокали та келихи З світлим вином, – мов той грог... Ось від чого живемо, як метелики, Ось від чого ми удвох. Наші серця – рукавички мов зношені, Треба багато мовчать. В ліжко чуже ми насильно запрошені – Марно молить та кричать. Пий, моя дівчинко, пий моє сонечко, Це препогане вино. Стерпимо, ластівка, – стерпимо, донечко: Щастя – є тільки в кіно.
|