|
Як до армії вас проводжали В тої осінній, в той пам’ятний час, Ми до самого ранку не спали, Стало сумно так, хлопці, без вас. На пероні ми з вами прощались. Теплий дощик почав накрапать... Будем ждати, коли обіцяли. Ви служіть, ми вас будемо ждать. Ви служіть там і будьте спокійні, Будем ждать ми своїх вояків. Так колись матері наші мрійні Ждали в юності наших батьків. Ой, не легко вам буде в навчанні, До занять треба рано вставать. Тільки ви не хвилюйтесь, кохані, Ви служіть, ми вас будемо ждать. Не страшна нам розлука в любові, Хоч і вперше прийти їй дано. В світі мир – ви живі і здорові, Та не легко без вас все одно. Там, де йшли ми колись проводжати, Будем весело вас зустрічать... Ми солдатки, ви наші солдати, Ви служіть, ми вас будемо ждать.
|