|
Чи в полі біліє пороша, Порош-пороша, Чи в полі біліє пороша, Чи злива полоще, чи град, Стоїть над горою Альоша, Альоша, Альоша, Стоїть над горою Альоша – В Болгарії русич-солдат. І серцю скорботно бриніти, Скорботно бриніти, І серцю скорботно бриніти, Що він з хуртовини війни – В цупкій гімнастерці з граніту, З граніту, з граніту, В цупкій гімнастерці з граніту, В чоботях важких, кам’яних. Валила страхітлтва ноша, Страхітлива ноша, Валила страхітлива ноша Чимало в снігах і в росі... А те, що цей саме Альоша, Альоша, Альоша, А те, що цей саме Альоша, Відомо Болгарії всій. Трояндами віє, не чадом, Не чадом, не чадам, Трояндами віє, не чадом, З долин у рожевім диму. Носив би він квіти дівчатам, Дівчатам, дівчатам, Носив би він квіти дівчатам, А носять дівчата йому. Чи в полі біліє пороша, Пороша-пороша, Чи в полі біліє пороша, Чи злива полоще, чи град, – Стоїть над горою Альоша, Альоша, Альоша, Стоїть над горою Альоша – В Болгарії русич-солдат.
|