|
Час велично йде, летить вперед, Віє над полями і лісами, Ось настав для нас його мрій злет: Скільки ж друзі, коштуєм ми з вами. І крокують в грізний бій... бої, Прямо в бій зі школи, власне з двору... Дорогі однолітки мої, Лицарі без страху і докору. Потребує в серці меж, чи ні; Велич сили; геть парадні брами: Їх маршрут в незнаній глушині – Хащами, болотами, ланами. Поки мріємо, ми ще живі, Прагнемо у щасті, без зневаги... Будувати мрій міста нові Дій потрібні людям переваги. Ти, скоріш одинаком пропав, Без яскравих душ, в них сяє віра... Надихав сердець майстрів запал, Їх порив, їх приклад мрій та діла. Все ясніше зорі, не в імлі... Там легкі дороги, з Бога зору: Де, живі й сьогодні на землі Лицарі без страху і докору.
|