|
Здоровий глузд брехнею вбивши, Байдужі навіть до хули, Загарбники, мов чумні миші, На нашу землю заповзли. Та хай побачать хижі зграї: Лісів, ланів і пасовищ Доволі в нашім ріднім краї... Та є чимало й кладовищ. І те, що заживо прогнило, Та попри все на нас іде Шматок землі – свою могилу – Звичайно, врешті-решт знайде!
|