|
Я бачив дівчину убиту, Стояли квіти край стола. А у труні напіввідкритій, Здавалось, дівчинка спала. І сон її був надчутливим, Вона в тривозі вся була. Здалось, в якомусь стані дивнім Чогось напружено ждала. Вона чекала звістку просту, Яку б дістав ти у бою, Про страхітливу, жорстку помсту За смерть безвинную свою.
|